ethica - Synonyms of ethica | Antonyms of ethica | Definition of ethica | Example of ethica | Word Synonyms API

Article	Example
Журналістська етика	Журнал́істська ́етика (лат. "ethica", від грец. "ήυος" — звичай) — набір правил і норм поведінки, яких мають дотримуватися всі, хто збирає, опрацьовує та поширює масову інформацію.
Неореалізм (філософія)	Початковою точкою відліку англійського неореалістичного руху (а далі і безпосередньо неореалізму) можна, без сумніву, вважати появу статті Джорджа Мура «Спростування ідеалізму» в журналі «Mind» ("The refutation of idealism", 1903). Ії автор на той час уже зробив собі ім'я, опублікувавши ряд статей у філософських журналах та впливовому «Словнику філософії та психології» Дж. М. Болдуїна. У тому ж 1903 році вийшла в світ його знаменита книга «Principa Ethica» («Принципи етики», 1984).
Джордж Мур	В етиці стояв на позиціях інтуїтивізму. У фундаментальній праці "Principia Ethica" («Підстави етики», «Принципи етики» — латинська назва відображає традицію створення «неосередньовічних» назв) відстоював концепцію автономної етики, яка не може бути обґрунтована за рахунок якої-небудь іншої реальності, включаючи і релігію. Дана робота є однією з найбільших, присвячених проблемам метаетики. Розгляд етики покоїться на аналізі її мови, що пов'язує етичну теорію Мура з усією системою його поглядів. Він розрізняє «добро як таке» і «добро як засіб». Перше є поняттям, визначити неможливо і, як всі поняття, осягається інтуїтивно. Спроби його визначення та виведення етики з позаетичних явищ Мур позначив як «натуралістичну помилку». «Добро як засіб» передбачає крім осягнення «добра як такого» аналіз зв'язку вчинків і породжуваних ними результатів. Етично правильне тотожне максимально корисному, етичні приписи мають на увазі, що деякі дії принесуть користь. Досконалість вчинку (як і його обов'язковість) визначаються обсягом і універсальністю добра, яке досягається. В області етичної аксіології Мур визначає зміст цінності як певний стан свідомості. Найбільшою мірою цінними є комунікативне задоволення і естетична насолода. Концепція етики Мура залишається однією з найбільш фундаментальних для XX ст., до того ж, що вона зберігає етику як самостійну структуровану область філософського знання.
Група Блумзбері	Одним зі своїх наставників блумзберійці вважали філософа Дж. Мура, що схилявся до інтуїтивізму і надавав особливого значення аналізу відчуттів. Етична теорія Мура, його книга «Principia Ethica» («Основи етики», 1903), в якій проникнення в сутність прекрасного і встановлення гармонійних взаємин між людьми проголошується найголовнішими життєвими принципами, були сприйняті ними як одкровення. Члени групи рішуче відкидали такі характерні для вікторіанської епохи лицемірство, удавану сором’язливість, багатослівність та пихатість. Титули та офіційні ознаки станової відмінності були піддані в їх середовищі осміюванню. У людині цінувалися щирість, безпосередність, здатність тонко реагувати на навколишнє, неупередженість суджень, вміння розуміти і цінувати прекрасне, вільно і просто викладати свою думку в бесіді, обґрунтувати його в дискусії. Блумзберійці кидали виклик вульгарності, меркантильності та обмеженості. Рішуче засуджуючи утилітарний підхід до життя, вони були схильні дивитися на себе як на обраних, служіння мистецтву розглядалося ними як свого роду священний ритуал, а закиди в елітарності не приймалися ними до уваги, бо у визначенні «високочолі», як їх нерідко називали в літературному середовищі, для них закладався особливий смисл. Цим словом самі вони називали людину, яка за словами Вулф, відрізняється високим рівнем інтелекту і здібностей, живе в постійних творчих пошуках, для неї ідея завжди важливіша ніж життєве благополуччя. До «високочолих» Вульф відносить Шекспіра, Діккенса, Байрона, Скотта, Кітса, Флобера, Генрі Джеймса.