Top 10 similar words or synonyms for мученика

блаженного    0.780264

старця    0.773383

праведного    0.767685

преподобного    0.764450

монаха    0.753892

симеона    0.752746

ченця    0.741349

гавриїла    0.734912

подвижника    0.734234

цілителя    0.733065

Top 30 analogous words or synonyms for мученика

Your secret weapon. Online courses as low as $11.99

Article Example
Храм Святого Мученика Іоанна-Воїна Храм був побудований за 8 місяців в 2001 році в з ініціативи генерал-лейтенанта В. С. Малишева, начальника УМВС України в Донецькій області при сприянні голови облдержадміністрації В. Ф. Януковича на кошти та пожертвування співробітників міліції, підприємств та установ Донецької області, а також жителів Донбасу. Освячений 22 серпня 2001 року митрополитом Донецьким і Маріупольським (УПЦ МП) Іларіоном. Настоятель — ієромонах Кипріян.
Храм Святого Мученика Іоанна-Воїна Храм Святого Мученика Іоанна Воїна — православний храм в місті Донецьку, побудований на честь святого Іоанна Воїна на території обласного управління МВС в Донецької області. Поруч з храмом розташований меморіал, на якому увічнені імена співробітників міліції Донецької області, які загинули при виконанні службових обов'язків.
Храм Святого Мученика Іоанна-Воїна 22 серпня 2011 року владика відслужив молебень на честь десятиліття храму. Священики і парафіяни пом'янули загиблих при виконанні службових обов'язків працівників міліції. У народі храм називають «міліцейським».
Храм святого мученика Іоанна Воїна (Київ) При храмі працює недільна школа. Заняття проводяться щонеділі, після Божественної літургії. Зимою — щосуботи, перед вечірнею.
Храм святого мученика Іоанна Воїна (Київ) Храм святого мученика Іоанна Воїна — православний храм в Києві, у смт. Биківня. Настоятель — протоієрей Олексій Сергєєв.
Костел святого Станіслава Єпископа і Мученика (Липівка) Колишнє королівське місто Фірлеїв стояла посередині дороги з Перемишлян до Рогатина. Свою назву місто отримало від фундатора — великого коронного маршалка Яна Фірлея. Львівський архієпископ РКЦ Станіслав Сломовський затвердив 8 грудня 1573 парафію залежну від парохів Явчого, яку посів о. Петро Стрийковський. Закладення підтвердив 1576 король Стефан Баторій, надавши парафії 2 лани орної землі і лук, 15 залежних селян, право вільного вирубу дерев у королівському лісі та користування королівським млином, вилову риби у ставах, десятину міщан. 1606 року парафія стала самостійною, а після знищення костелу у Явче 1620 це поселення приєднали до парафії Фірлеєва, до якої належало 16 селищ. У XVII ст. парафія отримала декілька значних фундаційвід шляхтичів, духовенства. Парафія належала до Дунаївсько-Золочівського деканату, Рогатинського (1623), Свірзького (1787), з 1840-х років Бережанського. У парафії існувала школа (1724–1770), шпиталь.
Костел святого Станіслава Єпископа і Мученика (Липівка) На межі XVIII-ХІХ ст. костел відновили за 20.000 ринських, усунувши значну частину старих вівтарів, пам'ятних таблиць, оздоб. У 1820 новий пробощ фундував новий вівтар, амвон. При візитації 1829 архієпископа Анджея Анквіча підкреслили, що інтер'єр костелу є зруйнований, а певні частини будівлі вимагають ремонту. 1845 відновили найдені на горищі костелу пам'ятні таблиці Хмельовського, які помістили над хором. Було проведено відновлення вівтарів. лав. Встановлене 1851 гонтове покриття дахів замінили 1882. У любачівській фірмі Ярошевського 1858 закупили орган. У цей період маляр Томаш Тировіч відновив старі і намалював нові образи. Після реставраційних робіт 1869 освятили вівтар Матері Божої. Михайло Думет з Львова займався у 1870-х роках постачанням до костелу необхідного літургічного утвару, оздоб. У 1884 побілили інтер'єр, потинкували будівлю зовні і встановили нове покриття дахів. Наново побілений інтер'єр 1892 декорував фресками маляр з Жовкви Маурицій Скоповський. Було встановлено два алебастрові вівтарі, виконані за ескізами Леонарда Марконі. Їх консекрував 14 червня 1903 архієпископ Юзеф Більчевський.
Костел святого Станіслава Єпископа і Мученика (Липівка) Львівський суддя і війт Фірлеєва Миколай Нарайовський надав кошти на будівництво костелу 1573, якого мали закласти на місці знищеної церкви села Матіїв. Пробощ о. Петро Стрийковський керував будовою до 1578, незабаром після чого, вірогідно, дерев'яний храм освятив архієпископ Ян Димітр Соліковський. Дана місцевость була часто атакована татарськими загонами. В час одного з нападів 1639 загинув пробощ о. Адам Залівський, а костел був пошкоджений, можливо, зруйнований. Після цього обвели оборонним муром костел, відновлення якого мурованим тривало наступні 27 років. У цей період дахи покрили червоною дахівкою. Храм був єдиною мурованою будівлею в околиці, чию обороноздатність підсилювало розташування на пагорбі над високим урвищем ріки Гнила Липа. Храм був знову пошкоджений у 1666–1667 роках, а при наступі турків 1672 міщани довго боронились в костелі, після чого він був захоплений, пограбований і спалений. Новий пробощ о. Ян Козелек (1660–1686 зайнявся відновленням костелу. Завдяки фундації дідича Дусанова Станіслава Ковальського йому вдалось перекрити частину даху. Костел був настільки бідним, що залишився опис перев'язаної шнурком дерев'яної монстрації (дароносниці). Лише після ослаблення Османської імперії та зменшення загрози татарських нападів рогвтинський декан і пробощ Фірлеєва о. Андрій Хщоновський († 1725) відновив костел, помалювавши його всередині, встановивши нові образи (1687–1689), покрив новим дахом костел і вежу (1696). Наступний пробощ о. фундував новий головний вівтар, бічні вівтарі св. Антонія, Розп'яття Ісуса, лава, амвон, епітафії, пам'ятні таблиці. У 1733–1736 він перебудував каплицю Матері Божої, після чого впорядкував крипти, встановив у костелі кам'яну підлогу. Також він отримав літургійне спорядження, образи з інших храмів, зокрема 3 ікони Св. Йосафата, Матері Божої, Св. Онуфрія з закритого монастиря василіян у Дусанові. Біля захристії, над хором він помістив дерев'яні таблиці, на яких записав імена усіх парохів, доброчинців костелу, що надали значні пожертви. Цікавою була особа пробоща Бенедикта Хмельовського — автора ряду релігійних творів, популярного молитовника "Bieg roku całego" (1728) і першої польськомовної енциклопедії ""/
Костел святого Станіслава Єпископа і Мученика (Липівка) 1774 року костел наново освятив львівський архієпископ Вацлав Сераковський. У складеному тоді інвентарі записано 5 вівтарів з 11 образами, 12 лав. 2 сповідальниці, амвон. Дахи нави, вежі потребували реионту. Пробощ о. Микола Вашкевич 1792 надбудував захристію, облаштувавши скарбницю, підвищив мури каплиць, над якими встановили нові дахи. ВІн привіз з Журавна алебастровий головний вівтар, до якого замовив нові образи, як і до інших вівтарів. Біля входу до захристії повісив образ Матері Божої, золоту корону до якого подарував пробощ з Бучача. 1785 року австрійці реквізували усе костельне срібло, зокрема серед вотив був Орден Білого Орла, оцінений у 80 гульденів.
Храм святого мученика Іоанна Воїна (Київ) У 2004 році на земельній храмовій ділянці було поставлено капличку. У 2004 році На свято Вознесіння відслужили перший молебень. У 2007 році було споруджено дерев'яний храм, престол якого 10 серпня того ж року було освячено Блаженнійшим Володимиром, Митрополитом Київським і всієї України.