Top 10 similar words or synonyms for дорогинкою

панормом    0.849148

газою    0.849124

закітним    0.847253

корцем    0.839051

володимирівкою    0.837620

ужоцьким    0.836085

видубичами    0.835219

ізюмом    0.835172

луганню    0.832360

лагосом    0.830401

Top 30 analogous words or synonyms for дорогинкою

Article Example
Бій під Дорогинкою На озброєні загону були гвинтівки (хоча в основному їх роль виконували конфісковані самопали і обрізи), близько десятка ручних гранат, і три ручних кулемета системи Шоша (на озброєння вступили після радянсько-польської війни, за свідченнями, на ніжинських артилерійських складах зберігалися сотнями), всі три кулемети відмовили після декількох хвилин бою.
Бій під Дорогинкою 29 квітня о четвертій годині ранку ніжинський загін підійшов до села Дорогинка, але там на напередодні вночі махновці зайняли село, порубали міліціонерів, комнезамівців і членів сільради. Помітивши більшовицький загін, повстанці зосередились на краю села у кінному строю, грамотно розташували кулеметні гнізда — так щоб вести перехрестний вогонь. Таким чином влаштувавши засідку, чекали моменту для атаки. Сили загону попередньо не вислали розвідувальний дозор, рухались суцільною колоною, тому фактор раптовості був на стороні повстанців. Спочатку бійці загону отамана Щуся відкрили вогонь, наступним кроком була атака кавалерії махновців, яка спричинила сум'яття на передньому краї обороняючихся та призвела до втечі тилових підрозділів міліціонерів, яким і вдалося вижити.
Бій під Дорогинкою Зберігся цікавий документ:
Бій під Дорогинкою Зі спогадів міліціонера Походні В. З., одного з небагатьох уцілілих у бою під Дорогинкою:
Бій під Дорогинкою Зі спогадів начальника ніжинської повітової міліції К. А. Січкаря:
Бій під Дорогинкою Тіла загиблих були поховані у братській могилі в Гоголівському парку міста Ніжин.
Бій під Дорогинкою Плани угруповання махновців, які рвалися до Чернігівської губернії, були набагато сміливіші, ніж звичайні одноразові розбійні напади. Основною метою махновців було захоплення Ніжинських військових складів.
Бій під Дорогинкою 1 березня 1921 року зусиллями більшовицької влади на Чернігівщині розпочався «продовольчий місяць» — продовження політики продрозкладки, системи заготівель сільськогосподарських продуктів, прийнятої за рішенням Раднаркому. Згідно цієї системи селяни зобов'язувались здавати державі за твердими цінами надлишки (понад встановлені норми на особисті та господарські потреби) зерна та інших продуктів харчування. Як наслідок, вже взимку 1921 року до Нестора Махна прибула делегація селян від декількох повітів Чернігівської губернії з проханням зайняти і звільнити їх територію, від радянської влади. Навесні загону Ф. Щуся, в якому налічувалось близько сотні тачанок, вдалось пробитись на територію Ніжинської губернії. Згодом за декілька місяців загін чисельно збільшився майже в два рази — до 1000 чоловік, в основному з числа дезертирів. Основою обмундирування в яких була форма бійців регулярних частин Червоної Армії, це вводило в оману представників радянської влади. Бойовий шлях загону проліг по багатьох населених пунктах південних повітів Чернігівської губернії, де нищилися установи радянської влади, комуністи, комнезамівці. Мало не в кожному селі селяни передавали махновцям протоколи сільських зборів із резолюціями про повну підтримку їхніх дій. Рейд супроводжувався безперервними боями з підрозділами Червоної Армії, міліції та ЧК. Губернською військовою нарадою був розроблений план протидії махновцям, яким передбачалося захистити Ніжинські армійські склади і не допустити об'єднання загону Щуся із загоном отамана Галаки, що діяв в Городнянських лісах.
Бій під Дорогинкою У Ніжині було створено зведений загін у складі близько 150 осіб: з ніжинської повітової міліції — 40 піших і 15 кінних, а також з продовольчої роти 90 червоноармійців — вихідців з Росії. Командування загоном було покладено на начальника Чернігівської повітової міліції Я. Точеного.
Бій під Дорогинкою Незважаючи на непоправні втрати особового складу Ніжинської міської міліції можна вважати полеглих борцями за радянську владу. Адже було завдано величезного удару по всьому махновському русі на Чернігівщинині-отаманові Щусю довелось відступити з величезними втратами далеко від Ніжина, великий обоз поранених сковували його відхід, а відсутність боєприпасів і постійне переслідування частин Червоної армії підривало бойовий дух повстанців, все частіше доводилось робити злочини проти мирного населення, чим мимовільно повертали прихільність населення до радянської влади.