Top 10 similar words or synonyms for всезнаючого

диминська    0.812226

елокс    0.807720

пардоші    0.805669

бургунка    0.802678

краснинської    0.802583

ніщуна    0.802029

oedippus    0.801881

безіменій    0.801307

газаїл    0.801259

анніїв    0.799775

Top 30 analogous words or synonyms for всезнаючого

Article Example
Хун Женьгань Світогляд Хун Женьґаня пов'язано з християнською догматикою теологічного характеру, що йшло з ідеї всезнаючого, всемогутнього й всюдисущого Бога. Проте конкретизація образу Бога як Верховного пана (шанді) виявляла в ньому риси традициційної філософії, зокрема, даосизму, натуралізму. Цей Бог «природно такий, який є» ("цзижань ержань" 自然而然) і "містить в собі пітьму символів, подібно Дао в «Дао де цзін». Відповідно підлеглий йому «шлях Неба природний» (тяньдао цзижань 天道自然), «справам притаманна постійна мінливість, а принципам притаманна вичерпна проникність».
Портрет митця замолоду "Stephen Hero" написаний з точки зору всезнаючого оповідача третього роду, але в "Портреті" Джойс застосовує невласне-пряму мову. Ця зміна віддзеркалює зміщення оповідного центру свідомості повністю на Стівена. Герої та події набувають такого значення, як в його свідомості, і відчуваються з його точки зору. Автор вже не згадує про персонажів та місця, просто через те, що молодий Джойс і так знає їх. Важливі деталі ретельно вибрано і вписано в естетичний рисунок роману.
Клод Сімон Творчий доробок Сімон складається, в основному, з романів. Стилістика його текстів споріднена з іншими представниками «Нового роману», тобто ці тексти суттєво відрізняються від «класичних» зразків XIX століття відсутністю «всезнаючого» оповідача, відсутністю хронологічного викладу подій чи психологічної мотивації вчинків. Натомість романи Сімона побудовані з картин опису, відображення внутрішніх дій головних персонажів (думки, враження, асоціації, спогади). Фрагментарні пасажі романів пов'язані між собою асоціативними зв'язками. Здається, що оповідач текстів Сімона так само мало обізнаний з подальшим ходом подій у творі, як і читач. Типовими темами Сімонових текстів є історія його родини, історія загалом, час, насильство, війна та особистий досвід Сімона в Другій Світовій війні. Як і в багатьох постмодерних романах Сімон охоче відображає сам процес власної творчості, сам хід написання своїх творів. Великий вплив на описову стилістику Сімона відіграє малярство, мистецтво фотографії та кіно.
Роман (жанр) У 20 столітті в романах з'являється новий тип оповідача, схильного до діалогізму з іншими свідомостями. Модерністські письменники відмовляються в своїх романах від всесильного і всезнаючого оповідача (голос автора), характерного для роману 19 століття. Сюжет роману розгортається з порушеною причинно-часовою послідовністю, хронологічний та логічний перебіг подій вже не відіграє важливої ролі, наперед виходить індивідуальна свідомість зі своїми непевностями, страхами, пристрастями чи байдужістю, що зазвичай відображається засобами потоку свідомості. Паралельно продовжував розвиватися класичний реалістичний роман (Ромен Роллан, Михайло Шолохов, Улас Самчук). Водночас багато письменників намагалися поєднати ці дві тенденції. Не відмовляючись від класичних здобутків жанру, вони вносили в романну оповідь й саму структуру нові елементи, виробляючи свій особливий стиль. Особливо вагомим був внесок таких авторів, як Анатоль Франс, Томас Манн, Генріх Манн, Роже Мартен дю Ґар, Джон Голсуорсі, Андре Жід, Вільям Фолкнер, Ернест Хемінгуей, Еліас Канетті, Ясунарі Кавабата, Акутагава Рюносуке, Жоржі Амаду та ін.
Християнство Христия́нство — віровчення про єдиного Всезнаючого, Всюдисущого та вічного Бога, Творця неба і землі у 3-х його найважливіших проявах (іпостасях) — Господа Вседержителя (Бога-Отця), єдинородного несотворенного Сина — Господа Ісуса Христа (Бога-Сина, святу Істину, святе Боже Слово), та Животворчу Божу Благодать (Бога-Духа Святого), що говорив через пророків, Їх Єдину Волю та Сутність у Святій Трійці. Центральне місце в християнстві займає втілення та зішестя на землю Сина Божого з метою спасіння людства від гріха жертівним Розп'яттям на Голгофі, Його Воскресіння, Вознесіння на Небо та Друге Пришестя судити усіх живих та мертвих людей. Християнство визнає існування світу видимого і світу невидимого (світу духовного), безсмертної людської душі та янголів), визначає природу людини — її сотворення, гріхопадіння (перворідний гріх) та Викуплення Христом, її майбутню долю — воскресіння мертвих і страшний суд, її вічне блаженство (рай) або вічне прокляття (пекло). Віруючі послідовники цих догматів звуться християнами, беруть участь в видимому поклонінні Христу в церквах (місцях особливої присутності Бога) і духовному служінні цьому Богові через сповнення Його настанов, покаяння у випадку їх порушення, регулярно спілкуються з Ним через молитву. Сотні християн покидають світське життя і віддаляються в монастирі чи скити (див. ченці), щоби повністю посвятити себе служінню та хвалінню Христа.